
30.06.2010
Стаття про готель «Прем'єр Палац» в The Boulevard Magazine, Нью-Йорк
ПРЕМ’ЄР-ПАЛАЦ
Огляд для Seven Stars & Stripes
Торстен Бюрман
Екіпаж Люфтганзи повідомив, що невдовзі з вікон нашого комфортабельного бізнес-класу буде видно Дніпро. Залишалося кілька хвилин до приземлення в Києві, столиці України. Київ розташований по обидва боки річки Дніпро, яка протікає через місто на південь, у напрямку Чорного моря. Клімат тут континентальний, вологий; найтепліші місяці – це червень, липень і серпень. У серпні температура часом сягає 80 градусів за Фаренгейтом . Заснований у п’ятому столітті, Київ відомий у всьому світі завдяки своїм безцінним історичним пам’яткам і є визнаним культурним центром Східної Європи.
На виході нас зустріли працівники служби охорони летовища, провели до приватного автобуса аеропорту, і супроводили нас до VIP-терміналу. Там з привітальним плакатом нас зустріли як гостей Прем’єр Палацу, кращої господи Києва. Панна Анна та пан Іван – обоє у строгих уніформах дворецьких – люб’язно запросили і провели нас до блискучого Mercedes S AMG, яким ми вирушили до готелю.
Коли ми під’їхали до головного входу Прем’єр Палацу, в якому змішалися стилі модерн і арт-деко, нас зустріли троє людей, вбраних у яскраві барвисті традиційні костюми. Сучасний Київ – це вишукане поєднання старого і нового, безцінного і надзвичайно цікавого – і не лише через його історію. Помічник директора Роддеріх Леффлер привітав нас посмішкою і запросив випити. За українським звичаєм, коли у всіх наповнені келихи, хтось має виголосити тост. Пан Леффлер взяв на себе таку честь: «Сподіваюся, що, з Божою поміччю, ми п’ємо тут разом не востаннє!».
У травні 2009 року готель «Прем’єр Палац» розпочав цілорічне святкування 100-річного ювілею із найпершого дня заснування готелю. Коли ми озирнулися на розкішний хол, стало зрозуміло, що історія Прем’єр Палацу – це історія самого Києва. Найпершим власником однієї з двох оригінальних споруд, з яких нині складається Прем’єр Палац, був князь Дмитро Жевахов, полковник кінноти, чиє родинне коріння сягало легендарного Картлоса – героя кавказького регіону, вождя грузинського народу і правнука біблійного Яфета, третього сина Ноя.
Наші номери на сьомому та восьмому представницьких поверхах забезпечили нам не лише вдосталь приватності, а й послуги дворецького і захоплюючий краєвид на відомі київські золоті бані.
Вечеряли ми у ресторані Sumosan на першому поверсі, насолоджуючись кожним шматочком. Складається враження, що і сам ресторан Sumosan, і японська кухня Волкова – це продумана еклектика. Із захоплююче сміливого меню стає очевидно, наскільки успішно Олександр Волков привіз свою власну кухню до Києва, повертаючись також до свого українського коріння.
Після вечері на нас чекав глибокий безтурботний сон у надзвичайно зручному ліжку. Мене прокинули пунктуальним дзвінком, а на представницькому поверсі подавали сніданок. Обслуговування було чудове, а омлети з вафлями – божественні. Поснідавши, ми пройшлися готелем і оглянули комплекс для зустрічей і банкетів. Десь за годину ми відкрили для себе спа зі зворушливими водоспадами. Ми не могли дочекатися часу, коли пірнемо до бірюзово-блакитного мерехтливого басейну. Але спершу в нас був призначений бізнес-ланч в готельному ресторані «Теракота».
Наш ланч у Теракоті виявився такою собі обідньою симфонією. Меню створили шеф-кухар Іґаль Коврига та його команда. Роддеріх Леффлер, колишній директор відділу страв і напоїв готелю Emirates Palace в Абу-Дабі, залишив помітний слід у стилі Теракоти: від архітектурних деталей, як от екзотичний акваріум при головному вході, до нових панорамних вікон, що дозволяють милуватися київськими золотими банями. На обіді нам пропонували кулінарні шедеври: копчену грудинку качки з начинкою із фуа-гра, делікатні французькі млинці з лососевою ікрою і сметаною, фаршировану щуку, ніжну печеню зі свинини, шинку і ковбасу. На десерт подали шоколадний мус, міні-тірамісу, цитринові тарталетки та яблучний штрудель. Пізніше того ж дня ми насолоджувалися професійним масажем у розкішному спа салоні, і нарешті нам пощастило поплавати у неймовірному басейні під скляним склепінням. Ми ще довго смакуватимемо ті відчуття.
Настав час прогулянки деякими історичними пам’ятками з ґідом.
Софійський собор – це одна із найдавніших церков Києва, що збереглася донині. Вона датується першою половиною 11 сторіччя і просто полонила нас своєю красою. Собор відомий у цілому світі своїми мозаїками і фресками, виконаними візантійськими майстрами, а також понад трьома сотнями незамінних надписів і образів на стінах, знаних як «Софійське графіті». Ще одна вражаюча пам’ятка – Національний музей історії Великої Вітчизняної Війни (1941-1945), розташований на південному боці Печерська. Фактично, музейний комплекс оточує відому 62-метрову статую Родіни-Матері, яка сьогодні є однією з найбільш впізнаваних пам’яток Києва. Відкритий для гостей з усього світу, у 1982 році Київ відсвяткував свій 1500-літній ювілей.
Ми повернулися до готелю на вечерю в Барі на даху, після чого спокійно проспали цілу ніч. Зранку мій дворецький розсунув штори і на підносі подав мені свіжо зварену міцну каву, помаранчевий сік і датські тістечка. Після ситного сніданку в Теракоті ми вирушили на екскурсію Дніпром. Нас посадили на розкішну яхту пана Литвина, Ґенерального директора Прем’єр Палацу, і ми повільно попливли вздовж білих піскових пляжів та будинків заможних людей, що стояли біля води, вітаючи зустрічні човни помахом рук.
Напевно, ніколи не стане звичним той момент, коли підпливаєш до статуї Родіни-Матері, величної і мовчазної, як сам Дніпро. Seven Stars and Stripes аплодує команді управляючих та працівників, які продемонстрували найвищу професійність у роботі в готелі Прем’єр Палац – кращому готелі міста.
Назад